вівторок, 13 березня 2018 р.

      "Тримаючи в руках Кобзар"
                                        Жива душа поетова святая,
                                        Жива в святих своїх речах,
                                        І ми, читая, оживаєм
                                        І чуєм Бога в небесах.             
                                                              (С. Смаль-Стоцький)
  Працівники бібліотеки ім. Марко Вовчок кожного року проводять в загальноосвітній школі № 122 Голосіївського р-ну м. Києва шевченківські читання "Тримаючи в руках Кобзар".
  "Кобзар" - перша поетична збірка Т. Г. Шевченка, яка вийшла у 1840 р. Ця невеличка книжечка зробила справжній переворот в українському письменстві. Ніхто раніше так повно не розкривав страждання і сподівання українського народу, ніхто не говорив про  це так жагуче і з таким болем.
  Особисте місце в поезії Т. Г. Шевченка займає любов до України: "Холоне серце, як згадаю, що не в Україні буду жить". "Світе тихий, краю милий моя Україна! Тільки на Україні "кругом поле, як те море широке, синє".
 Упродовж усього життя Т. Г. Шевченко зберігає надзвичайну любов до Дніпра "меж горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина, красується, любується на всю Україну".
   Мета заходу: виховання любові до своєї Батьківщини, до рідної мови. Для пам'яті Т. Г. Шевченка - це буде найкраща нагорода і нерукотворним пам'ятником.




середа, 7 березня 2018 р.

"Тарасове правдиве слово славило людину, землю, мову".
                                          "Свою Україну любіть,
                                           Любіть її ... Во время люте.
                                           В останню тяжкую минуту
                                           За неї Господа моліть".
                                                      (Т. Г. Шевченко)
  Усе минає, а слово лишається. Слово, яке пережило століття й покоління - одне з найбільших див нашого світу. А коли це слово Т. Г. Шевченка, яке несе в собі відродження історичної пам'яті, утвердження національної гідності й соціальної справедливості, в його слові криється біль за простий народ, за його страждання, любов до України, до української мови.
  Відомо, з якою зневагою ставився Т. Г. Шевченко до тих, хто зрікався рідної мови і рідного народу.
  Все йде, все минає...Та вічною залишається пам'ять.
           "Шевченко - наш. Він для усіх століть,
            Мислитель він, Пророк для України,
            Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,
            І вас вже не поставлять на коліна!
            Народ наш не поставлять на коліна".
                                                           (В. Кобець)
     




                    
         "Українкою я ж народилася..."
  Книжкова виставка "Українкою я ж народилася..." присвячена Міжнародному жіночому дню 8 Березня.
  Біля виставки ми проводимо хвилини цікавих повідомлень, привертаючи увагу користувачів до видатних жінок України.
 На сторінках журналу "Жінка" друкуються матеріал, присвячений жінкам, про долю яких ми знаємо небагато, але те, що відомо, викликає захоплення й повагу. Марія Грушевська, Зінаїда Мірна,Віра Негаївська - їх колосальна робота в Центральній Раді, їх відданість Україні завжди будуть прикладом служіння своєму народу.
  В сучасній Україні дуже багато жінок, які прославляють Україну, роблять її знаною в усьому світі, викликають повагу. Юлія Толмачева, Яна Зінкевич - медик, доброволець, Соломія Вітвіцька - ведуча, журналіст, яка свої волонтерські ініціативи фінансує за власні кошти.
  Наша мета: розказати, привернути увагу до таких жінок. Щоб вони назавжди залишилися в наших серцях, в історії України.