середа, 7 березня 2018 р.

"Тарасове правдиве слово славило людину, землю, мову".
                                          "Свою Україну любіть,
                                           Любіть її ... Во время люте.
                                           В останню тяжкую минуту
                                           За неї Господа моліть".
                                                      (Т. Г. Шевченко)
  Усе минає, а слово лишається. Слово, яке пережило століття й покоління - одне з найбільших див нашого світу. А коли це слово Т. Г. Шевченка, яке несе в собі відродження історичної пам'яті, утвердження національної гідності й соціальної справедливості, в його слові криється біль за простий народ, за його страждання, любов до України, до української мови.
  Відомо, з якою зневагою ставився Т. Г. Шевченко до тих, хто зрікався рідної мови і рідного народу.
  Все йде, все минає...Та вічною залишається пам'ять.
           "Шевченко - наш. Він для усіх століть,
            Мислитель він, Пророк для України,
            Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,
            І вас вже не поставлять на коліна!
            Народ наш не поставлять на коліна".
                                                           (В. Кобець)
     




                    

Немає коментарів:

Дописати коментар