Мова, наша мова-днів минучих повість

     

Чужу мову можна вивчити за шість років,

а свою треба вчити все життя.

Франсуа Вольтер

  День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні. Воно було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства".

  За православним календарем у цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ", яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.

  Цього дня проводять тематичні конкурси та урочисті заходи, які мають на меті згуртувати українців навколо рідного слова. Традиційно до свята проводиться радіо диктант національної єдності, який проходить на Українському радіо. Таку акцію започаткували 2000 року. Так, щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіо диктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово. 

 Бібліотека імені Марка Вовчка теж долучилася до свята, нами організовано книжково-ілюстративну виставку "Мова, наша мова-днів минучих повість", на якій представлені як твори класичної літератури, так і навчальні посібники, правопис з української мови.

Повість врем'яних літ / [худож.-оформ. А. С. Ленчик]. - Харків : Фоліо, 2005. - 317 с.
Кожен, хто цікавиться національною історією і її передачею і відтворенням у слові знає найдавнішу пам’ятку літератури
"Повість минулих літ". Створена на межі ХІ–ХІІ століття Нестором та іншими літописцями, вона є не лише джерелом історії Київської Русі, а й видатним літературним твором.

Трипілля і українська мова / Станіслав Губерначук. - Київ : Фенікс, 2005. - 232 с. : іл.96
В книзі простежуються найдавніші витоки української мови. На основі аналізу мовних, археологічних, етнографічних, антропологічних та історичних фактів дослідник приходить до думки про спадкоємний зв’язок між мовно-культурним світом українців та мовно-культурним світом творців Трипільської цивілізації, тобто людності Праукраїни VI-III тис. до н. е. Проведений аналіз знаків-символів трипільської орнаментики і символів-образів українських обрядових пісень сонцепоклонницького походження засвідчив, що основні символи, образи і мотиви української обрядової поезії у своєму формуванні пройшли і часи Трипільської цивілізації.

Річка Геракліта / Ліна Костенко;
упоряд. та передм. О.Пахльовської; худ. С. Якутович.-К.: Либідь,2011-288 с.:іл.
Літературно-філософські роздуми видатної української поетеси виливаються у багатоголосну симфонічну поему, де тріумфує неприборкана стихія людських почуттів.