«Народні прикмети пов’язані із святом Водохреща»

19 січня православні українці святкують Водохреща або Йордан – третє і завершальне свято різдвяного циклу, день, коли освячують воду. В чому ж суть свята?В цей день Іоанн Хреститель хрестив Ісуса в річці Йордан.
Традиції на Водохреща
Приготування до Водохреща починається з вечора напередодні, на який припадала друга свята вечеря – так звана голодна кутя. На відміну від 6 січня не обов’язково було готувати усі 12 пісних страв. На вечерю подають смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. А ось 19 січня вже влаштовується пишний стіл з різними смаколиками.Наші предки цього дня вшановували богиню річок Дану. 
У православній традиції вважається, що вода набуває цілющих властивостей. Її освячують у храмах і на водоймах, де роблять ополонки для купання. Такі ополонки називають йордані – за назвою річки, де прийняв хрещення Христос.
Свячену воду давали випити кожному члену родини натщесерце.
Дівчата наливали воду у миску, кидали туди намисто або кетяг калини і вмивались – щоб бути вродливими. Воду давали й худобі, щоб хвороб не боялась.
Цією водою також освячували хату. Брали кілька стебел з дідуха та окроплювали всі кімнати, щоб нещастя оминали. Тим часом один із членів родини малював крейдою хрести на дверях та вікнах.
Існували й забобони. Кажуть, що в момент, коли священик занурює хрест у воду, всі чорти вистрибують з річки і залишаються на землі до того часу, аж поки хтось не прийде на річку прати білизну. Тож жінки намагались не робити цього хоча б тиждень, щоб чорти добряче померзли.
Заборони на Водохреща
У ці два дні важливо притримуватись певних правил:
можна пірнати в ополонку, якщо дозволяє здоров’я;
не можна сваритися, лаятися, йти з дому в гніві;
також заборонено скаржитися, пліткувати та обмовляти;
категорично заборонено прибирати, прати, в’язати і шити; будь-яку роботу в ці дні краще припинити;
після Хрещення не можна ворожити, бо переворожиш долю в гіршу сторону.
Прикмети на Водохреща
Якщо цього дня йде сніг – буде багатий урожай.
Ясна погода – на посушливе літо.
Похмуро – на врожай.
Якщо вітер дме з півдня – літо буде грозовим.
Шановні користувачі! Пропонуємо вашій увазі книги з фонду бібліотеки імені Марка Вовчка.
                                                                   Курочкін, О. В.
Святково-обрядова культура : вибрані праці / Олександр Курочкін ; Міністерство освіти і науки України ; Міністерство культури України ; Київський національний університет культури і мистецтв. - Київ : Ліра-К, 2020. - 298 с.
У збірник увійшли наукові розвідки й статті присвячені проблемам ґенезису святково-обрядових традицій, їх розвитку і трансформації в просторі і часі. Видання адресоване культурологам, етнологам, фольклористам, історикам і всім хто цікавиться спадщиною народної духовної культури та її перспективами у модерному, глобалізованому суспільстві.
Воропай, О.
Звичаї нашого народу : етнографічний нарис / Олекса Воропай. - Київ : Оберіг, 1993. - 590 с.
«Звичаї нашого народу» - фундаментальна праця Олекси Воропая, підсумок його самовідданої багатолітньої пошукової роботи, яка охоплює річний календарно-обрядовий цикл життєдіяльності українців та традиції народного одягу. Видання розраховане на всіх, кому дороге минуле нашого народу та його правдиві корені.
                                                          Брати Капранови
Веселих свят! : [Український рік] / Брати Капранови ; наук. ред., упоряд. Я. Музиченко, Я. Левчук ; худож. О. Костенко та ін. - [Київ] : Зелений Пес : [Гамазин], [2018]. - 96с. 
Свято - це не тільки і не стільки застілля, скільки вміння створити святковий настрій та провести незабутній день разом із родиною та друзями. У книзі ви знайдете все про головні українські свята - історію, традиції, прикмети, ритуали, а ще пісні з нотами, святкові страви із рецептами, ігри та забави, рукомесло зі схемами, і до того ж, багато малюнків та іншої корисної інформації. Книжка навчить святкувати українські свята по-сучасному і водночас так, як це робили наші дідусі та бабусі. Веселих свят!
Українські традиції і звичаї : українська етнографія, народні вірування, традиції, звичаї, обрядовий календар, свята, обереги : для дітей середнього шкільного віку / [авт.-упоряд. В.М. Скляренко, А.С. Шуклінова, В.В. Сядро]. - Харків : Фоліо, 2007. - 318 с. : іл.
Народні традиції та звичаї завжди були духовною основою життя українців. Вони формувалися протягом багатьох століть і є складовою частиною не лише історії нашого народу, а й сьогодення. Нині народні традиції та звичаї стали одним із головних чинників відродження українського народу, його національної свідомості та людської гідності. І кожен з нас є спадкоємцем цього великого скарбу, продовжувачем традицій народної культури. В чому вони полягають, де їхні витоки. Як вони формувалися та змінювалися у різні часи на теренах нашої країни — на всі ці запитання ви знайдете відповідь у цьому виданні. 

Немає коментарів:

Дописати коментар