Романістика Михайла Стельмаха

Як Михайло Стельмах став майстром слова?

Можна прийняти версію, викладену в автобіографічній повісті «Гуси-лебеді летять» – про театр, який справив на хлопчика таке сильне враження, що спонукав написати п’єсу. Але якщо дивитися лише на факти, то Стельмах-письменник виріс зі Стельмаха-журналіста. Починав він 1924 р. як дописувач обласної газети «Червоний край» (нині «Вінниччина»). Потім поступово перейшов до поезії, але побачив, що вона не дає йому такого простору, як проза. 

Звісно, з талантом треба народитися, а техніку все одно доведеться шліфувати… Стельмахові пощастило з літературними вчителями: у 1939-1940 роках він потрапив на письменницькі курси при Спілці письменників України – ті «інженери людських душ», яким удалося пережити 37-38 роки, напучували творчу молодь на шлях істинний… Утім, відвідування курсів справді позитивно вплинуло на становлення Стельмаха-письменника – 1941 р. уже побачила світ його дебютна поетична збірка «Добрий ранок» із передмовою Максима Рильського.

Стельмах, М. П. (Михайло Панасович)  Кров людська - не водиця : роман. / М.П. Стельмах ; [передм. Є.П. Гуцала ; іл. Б.М. Негоди]. - Київ : Дніпро, 1992. - 376 с. : іл.

Роман українського письменника Михайла Стельмаха, написаний у 1956—1957 роках. Твір створювався на честь 40-річчя Жовтневої революції та описує події 2-го півріччя 1920-х років в Україні.

Стельмах, М. П. (Михайло Панасович), 1912-1983. Твори : в 6 т. Т. 6. [Поезії ; Казки ; Оповідання ; П’єси] / Михайло Стельмах.- [Київ] : [Дніпро], [1973]. - 512 с.

 

У шостому томі збірки зібрані вірші під назвами: "Рідня", "Шляхами війни", "Тобою крає мій великий", "Соняшник", "Поміж березами дівчина йде", також вірші для дітей та п`єси.

Стельмах, М. П. (Михайло Панасович), 1912-1983. Вибрані твори / Михайло Стельмах ; [передмов. М. Ткачука]. Київ : Сакцент Плюс, 2005.- 736 с. : портр.

До книги вибраних творів класика української літератури М.Стельмаха увійшли роман "Правда і кривда", повість "Щедрий вечір", "Гуси-лебеді летять" та поезії.

"Дощ"

Михайло Стельмах

Гроза кує над островом підкови, Стрімглав гартує блискавку в Дніпрі. Сосна підперла хмару фіалкову, Хоч в хмарі вже туманяться бори. І враз понад борами і сосною Повиснув дощ, притих, упав, як сіть. А блискавка — веселкою крутою З Дніпра зметнулась у блакить.