В Україні 22 червня - День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни.
Цього дня 1941 року попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю із СРСР нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років як складова, але основна частина Другої світової війни.
Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. Її бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття.
Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території. Через це Україна найбільше потерпіла як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму. Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців, а на 35 з них припадають активні бойові дії. На українських землях було проведено 29 з 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було знешкоджено понад 60% Вермахту.
Слід зазначити, що Україна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.
Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України - Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Не менш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в'язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу, депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель.
Цього дня вшановується пам’ять всіх тих, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні.
Бібліотека імені Марка Вовчка презентувала віртуальну книжкову виставку зі свого фонду для ознайомлення користувачам.
Малаков, Д. В.
Долі киян (1941-1943) / Дмитро Малаков. - Харьков : Фолио, 2017. - 285 с.
Початок війни у споминах киян ; Пошта 1941 року ; Навіщо горів Хрещатик ; Втрати киян у 1941 - 1943 роках ; Київський інженер Леонід Таїров ; Про остарбайтерів з Києва ; Доцент КПІ Іван Солодовник ; Мистецьке життя Києва 1941 - 1943 років ; "Продано в Києві" ; Меморіал у Лук’янівському заповіднику ; Визволення ; Київський марш військовополоненних 1944 року.
Війна і міф.
Невідома Друга світова, 1939-1945 / [за заг. ред. О. Зінченка, В. В'ятровича, М. Майорова] ; Український інститут національної пам'яті. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля,
2019. - 270 с.
За 70 років, що минули від завершення Другої світової війни, чи ми дізналися всю правду про неї? Багато наших знань досі в полоні міфів, табу чи пропаганди. У книжці - вибрані 50 сюжетів від 15 авторів. Робота істориків грунтується на довготривалих дослідженнях та опрацьованні розсекречених документів. Її результати свідчать: ці сюжети - міф. Дізнайтеся про них і ви.
 Малаков, Д. В.
Оті два роки... У Києві при німцях : документальна повість / Дмитро Малаков ; іл. Георгія Малакова. - Київ : Амадей, 2002. - 317 с.
Документальна повість Дмитра Малакова "Оті два роки" нарешті дає відповідь на питання: 778 днів і ночей Київ жив "при німцях". "Як жив? Яким чином вижив?". Пожежа Хрещатика. Підрив будинків. Торгівля на ринках. Робота у німців. Пошук їжи, мила, одягу. Преса і чутки. Спротив і покора. Про все це і багато іншого розповідається від першої особи.
|
