Син української землі, співець краси і слави

23 січня – 130 років від дня народження Павла Григоровича Тичини.

Павло Тичина (1891-1967) видатний український поет-модерніст, поет світового масштабу;дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа;хліборобський (селянський) Орфей,перекладач, публіцист, громадський діяч. П.Г.Тичина та його твори були номінантами на здобуття Нобелівської премії, йшлося не про вітчизняні, а про зарубіжні твори, розповіді про англійських вчителів та Гарвардський університет (США).

Новатор поетичної форми - створив унікальний кларнестичний стиль.

Перший вірш "Блакить мою душу обвіяла" написав у 1907 р.

У 1911 р. після прослухання вірша Тичини "Розкажи,розкажи мені поле..." Коцюбинський заявив: «Серед нас справжній поет».

Павло Тичина уславився своєю збіркою віршів «Сонячні кларнети», яка вперше вийшла у 1918 р. Наступні два видання з’явилися у 1920-1925 рр. Збірку склали твори, написані 1913-1918 рр. Збірка надзвичайно світла, тепла, сонячна, і сповнена оптимізму не зважаючи на трагічність епохи, змальовану у ній. Вірші: «Арфами, арфами…», «О панно Інно, панно Інно», «Золотий гомін», «Одчиняйте двері», «На майдані коло церкви», "Пам'яті тридцяти" (присвячений бою під Крутами),  та інші.

Бібліотека імені Марка Вовчка долучилася до свята. В приміщенні бібліотеки була презентована виставка персоналія "Син української землі, співець краси і слави", де  були представлені твори українського класика.

Юності непереможний дух

 29 січня 1918 року поблизу селища Крути на відстані 130 км від Києва відбувся жорстокий, нерівний бій між військом більшовиків та трьомастами українськими юнкерами, студентами і гімназистами, що обороняли підступи до Києва. Більшість юнаків не мали ніякої військової підготовки, були погано озброєні, але стояли на смерть, захищаючи свободу молодої Української держави. Українці відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. У перебігу військових дій цей бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді.

До пам'яті героїв Крут в бібліотеці імені Марка Вовчка з 23 по  29 січня  було організовано книжкову виставку-огляд "Юності непереможний дух". Користувачі бібліотеки мали можливість ознайомитися з матеріалами, які розкривають історичний перебіг бою під Крутами: статті про значення Крутів в українській історії, частковий список Крутянців, а також поезії, що їм присвячені.

"У пам'яті нема початку, у пам'яті нема кінця"

 27 січня у світі вшановується Міжнародний День пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

  До Дня пам'яті жертв Голокосту в приміщенні бібліотеки діє тематична полиця "У пам'яті нема початку, у пам'яті нема кінця", на якій представленні книги з фонду бібліотеки: Темоса Карнароса "Концтабір Хайдарі", Бруно Апіца "Голий серед вовків", Томаса Кініллі "Список Шиндлера", Олександра Круглова "Енциклопедія Голокосту", Книга пам'яті Бабин Яр".

День Тетяни

    25 січня, свій День ангела відзначають усі представниці прекрасної статі на ім'я Тетяна. Бібліотека імені Марка Вовчка вітає всіх Тетян з вашим святом і хоче подякувати всім письменницям Тетянам за їх різноманітню творчість. 

Шановні користувачі  вашій увазі пропонуємо з фонду бібліотеки наступні книги: Т. Крижановська  "Життя після літа", Т. Короленко "Дорогу до раю знаю", Т. Малярчук "Як я стала святою", "Згори вниз. Книга страхів",  "Говорити",  поезія Т. -М. Литвинюк "Містами", Т. Пишнюк "Божа вивірка"; романи Т. Ковтун "Не повертайся спиною до звіра" і  "Вирій загублений душ".

Завітайте до бібліотеки!

Ми справжня є у всесвіті родина, бо Україна в нас завжди одна

    Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99. 30 грудня 2011 року Указом Президента України день було перейменовано у «День Соборності та Свободи України». 13 листопада 2014 року Указом Президента України свято було відновлено як День Соборності. 

Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі. Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення.

Вітаємо всіх українців з Днем Соборності!

Бажаємо зберігати силу духу, бадьорість і оптимізм.

 Нехай в кожній родині панує мир і спокій, любов і взаєморозуміння!

«Народні прикмети пов’язані із святом Водохреща»

19 січня православні українці святкують Водохреща або Йордан – третє і завершальне свято різдвяного циклу, день, коли освячують воду. В чому ж суть свята?В цей день Іоанн Хреститель хрестив Ісуса в річці Йордан.

Традиції на Водохреща

Приготування до Водохреща починається з вечора напередодні, на який припадала друга свята вечеря – так звана голодна кутя. На відміну від 6 січня не обов’язково було готувати усі 12 пісних страв. На вечерю подають смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. А ось 19 січня вже влаштовується пишний стіл з різними смаколиками.Наші предки цього дня вшановували богиню річок Дану. 

У православній традиції вважається, що вода набуває цілющих властивостей. Її освячують у храмах і на водоймах, де роблять ополонки для купання. Такі ополонки називають йордані – за назвою річки, де прийняв хрещення Христос.

Свячену воду давали випити кожному члену родини натщесерце.

Дівчата наливали воду у миску, кидали туди намисто або кетяг калини і вмивались – щоб бути вродливими. Воду давали й худобі, щоб хвороб не боялась.

Цією водою також освячували хату. Брали кілька стебел з дідуха та окроплювали всі кімнати, щоб нещастя оминали. Тим часом один із членів родини малював крейдою хрести на дверях та вікнах.

Існували й забобони. Кажуть, що в момент, коли священик занурює хрест у воду, всі чорти вистрибують з річки і залишаються на землі до того часу, аж поки хтось не прийде на річку прати білизну. Тож жінки намагались не робити цього хоча б тиждень, щоб чорти добряче померзли.

Заборони на Водохреща

У ці два дні важливо притримуватись певних правил:

можна пірнати в ополонку, якщо дозволяє здоров’я;

не можна сваритися, лаятися, йти з дому в гніві;

також заборонено скаржитися, пліткувати та обмовляти;

категорично заборонено прибирати, прати, в’язати і шити; будь-яку роботу в ці дні краще припинити;

після Хрещення не можна ворожити, бо переворожиш долю в гіршу сторону.

Прикмети на Водохреща

Якщо цього дня йде сніг – буде багатий урожай.

Ясна погода – на посушливе літо.

Похмуро – на врожай.

Якщо вітер дме з півдня – літо буде грозовим.

Шановні користувачі! Пропонуємо вашій увазі книги з фонду бібліотеки імені Марка Вовчка.

                                                                   Курочкін, О. В.

Святково-обрядова культура : вибрані праці / Олександр Курочкін ; Міністерство освіти і науки України ; Міністерство культури України ; Київський національний університет культури і мистецтв. - Київ : Ліра-К, 2020. - 298 с.

У збірник увійшли наукові розвідки й статті присвячені проблемам ґенезису святково-обрядових традицій, їх розвитку і трансформації в просторі і часі. Видання адресоване культурологам, етнологам, фольклористам, історикам і всім хто цікавиться спадщиною народної духовної культури та її перспективами у модерному, глобалізованому суспільстві.

Воропай, О. Звичаї нашого народу : етнографічний нарис / Олекса Воропай. - Київ : Оберіг, 1993. - 590 с. «Звичаї нашого народу» - фундаментальна праця Олекси Воропая, підсумок його самовідданої багатолітньої пошукової роботи, яка охоплює річний календарно-обрядовий цикл життєдіяльності українців та традиції народного одягу. Видання розраховане на всіх, кому дороге минуле нашого народу та його правдиві корені.

Брати Капранови Веселих свят! : [Український рік] / Брати Капранови ; наук. ред., упоряд. Я. Музиченко, Я. Левчук ; худож. О. Костенко та ін. - [Київ] : Зелений Пес : [Гамазин], [2018]. - 96с.  Свято - це не тільки і не стільки застілля, скільки вміння створити святковий настрій та провести незабутній день разом із родиною та друзями. У книзі ви знайдете все про головні українські свята - історію, традиції, прикмети, ритуали, а ще пісні з нотами, святкові страви із рецептами, ігри та забави, рукомесло зі схемами, і до того ж, багато малюнків та іншої корисної інформації. Книжка навчить святкувати українські свята по-сучасному і водночас так, як це робили наші дідусі та бабусі. Веселих свят! Українські традиції і звичаї : українська етнографія, народні вірування, традиції, звичаї, обрядовий календар, свята, обереги : для дітей середнього шкільного віку / [авт.-упоряд. В.М. Скляренко, А.С. Шуклінова, В.В. Сядро]. - Харків : Фоліо, 2007. - 318 с. : іл. Народні традиції та звичаї завжди були духовною основою життя українців. Вони формувалися протягом багатьох століть і є складовою частиною не лише історії нашого народу, а й сьогодення. Нині народні традиції та звичаї стали одним із головних чинників відродження українського народу, його національної свідомості та людської гідності. І кожен з нас є спадкоємцем цього великого скарбу, продовжувачем традицій народної культури. В чому вони полягають, де їхні витоки. Як вони формувалися та змінювалися у різні часи на теренах нашої країни — на всі ці запитання ви знайдете відповідь у цьому виданні.

Шановні користувачі!

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України

№ 1236 від 09 грудня 2020 року

у період з 8 до 25 січня 2021 року бібліотека  працює в режимі без відвідувачів.

Зв’язатися з нами можна

за телефоном

(044) 525-20-96

 

 

              

Адміністрація ЦБС Голосіївського району

Книжка під ялинку

Серед барвистого розмаїття свят найулюбленішими є різдвяно-новорічні. Їх можна вважати справжньою окрасою у вінку свят народу України. Цих свят з нетерпінням очікують як діти, так і дорослі. Тож і наша бібліотека причепурилася, даруючи своїм користувачам святковий позитивно-оптимістичний настрій. 

До новорічно-різдвяних свят для наших маленьких відвідувачів оформлена новорічно-різдвяна книжкова виставка-інсталяція «Книжка під ялинку». На виставці представлена різноманітна література про звичаї та традиції святкування Нового року та Різдва Христового в Україні, тексти колядок та щедрівок, художні твори відомих класиків літератури, твори сучасних авторів. 

Тож завітайте до бібліотеки, на Вас чекає захоплююча подорож в зимові казки та новорічні історії на нашій святковій виставці-інсталяції.

Андерсен, Г. Х.

Снігова Королева : казка : [пер. з дан.] / Ганс Християн Андерсен ; іл. Олексія Черепанова. - Харків : Віват, 2018. - 64 с. 

«Снігова королева» це одна з найдовших та найвідоміших творів данського казкаря. Він про те, як головні герої з честю проходять через усі випробування, що стоять в них на шляху та перемагають зло. Про одвічну боротьбу доброго і лихого. Протягом довгих років книга «Снігова королева» збирає позитивні відгуки, її сюжет знаходить сучасні втілення. Для багатьох ця чудова історія залишається однією з найулюбленіших з раннього дитинства. Тисячі батьків усього світу залюбки читають своїм діткам саме цю казку про найважливіше в житті – любов та відданість.

Королів-Старий, В. К. Хуха-Моховинка : вибрані казки / Василь Королів-Старий ; іл. К. Лавра. - Київ : Знання, [2018]. - 144 с. Казки Василя Короліва-Старого (1879—1943) — справжня перлина української літератури. Автор переосмислив і оживив багатьох персонажів української міфології. Усі вони чесно живуть невидимими поруч із людьми, де можуть, допомагають їм, оберігають від лиха, злих вчинків, поганих думок. Письменник прагне облагородити українську “нечисту силу”, позбавити дітей почуття жаху перед вигаданими страшними істотами, зацікавити молодь міфологією. Книга вчить розрізняти добро і зло як у казках, так і в житті.

Брати Капранови

Веселих свят! : [Український рік] / Брати Капранови ; наук. ред., упоряд. Я. Музиченко, Я. Левчук ; худож. О. Костенко та ін. - [Київ] : Зелений Пес : [Гамазин], [2018]. - 96с. 

Свято - це не тільки і не стільки застілля, скільки вміння створити святковий настрій та провести незабутній день разом із родиною та друзями. У книзі ви знайдете все про головні українські свята - історію, традиції, прикмети, ритуали, а ще пісні з нотами, святкові страви із рецептами, ігри та забави, рукомесло зі схемами, і до того ж, багато малюнків та іншої корисної інформації. Книжка навчить святкувати українські свята по-сучасному і водночас так, як це робили наші дідусі та бабусі. Веселих свят!