Києве мій

Зацвіли каштани у моєму місті, золотистим цвітом зарясніли в листі.

Цвіт такий хороший, аж вбирає очі, зацвіли каштани вчора опівночі.

А під ними ходять вулицею люди. Зацвіли каштани тут і там, усюди.

Холодку багато, пахощів багато. У моєму місті гарно, як на свято.

                                                                                               Марія Познанська

До дня Києва бібліотека імені Марка Вовчка  підготувала тематичний стелаж "Києве мій", де представлені документи і книги з фонду бібліотеки про нашу столицю. 

Кудрявцев, Л. О. Наш стародавній Київ : нариси / Лев Кудрявцев. - Київ : Фенікс, 2016. - 400 с. : фотоіл. У книзі викладені дані про найбільш значущі, цікаві в історичному та архітектурному відношенні вулиці та площі. Крім головних магістралей, розповідається й про такі маловідомі вулиці, як Предславинська, Тургенівська, Гоголівська. Крім того, тут зібрано фотографії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Мова йде про 21 вулицю та 6 площ. Ці розповіді доповнюють образ нашого красеня-міста, розташованого на берегах древнього Дніпра .

Як тебе не любити... : коротка проза про сучасний Київ та киян 2019 / [передм. Т. Белімова] ; Департамент суспільних комунікацій. - Київ : Саміт-книга, 2019. - 168 с.

Малаков, Д. В. Київ столітньої давнини / Дмитро Малаков, Андрій Прибєга. - Київ : Фенікс, 2017. - 320 с. : іл. Величний Київ - столиця України має багатовікову історію та вирізняється серед міст Східної Європи своєю неповторною красою. Видання пропонує читачеві цікаву екскурсію у місто початку XX століття. Подорож побудована на ретельно підібраній колекції поштівокз краєвидами Києва столітньої давнини та починається із Софіївської площі, веде до схилів Дніпра, спускається на Поділ і знову повертається у Верхнє місто, щоб продовжитись по Володимирській вулиці, прогулятися Хрещатиком, Липками, Печерськом та околицями. Видання адресоване шанувальникам старовини, мандрівникам, гостям Києва, широкому загалові читачів.

 Щоб жити. Розуміючи Київ : благодійна книга спогадів / [Л.І. Потіщук та ін.]. - Київ : Самміт-Книга, [2015]. - 192 с. : іл., портр.
Авторський колектив видання складається з двадцяти двох найстаріших киян, більшість з яких залишилися самотніми на схилі віку. Їхні розповіді, історії, унікальні спогади стали своєрідним літописом Києва минулого століття.  Кожен розділ книги — це окремий фрагмент історії, який розкриє перед читачем розвиток міста, зміну епох, поглядів киян…

Проїздом у Києві / Марсель Тірі ; пер. з фр. Дмитра Чистяка. - Київ : Самміт-Книга, [2016]. - 208 с. : іл., портр.

Це автобіографічна розповідь бельгійського солдата про трагічні зимові події 1917-1918 рр., коли Київ був захоплений більшовиками під командуванням Михайла Муравйова. Це розповіді про життя пересічних киян, де персонажі втілюють різноманітні погляди на революцію та боротьбу УНР проти Радянської Росії.

Дорогі наші відвідувачі, читачі і колеги, від душі вітаємо 

з Днем міста, з днем ​​нашого

прекрасного і неповторного Києва!

Мудрість крізь віки

24 травня – День слов’янської писемності й культури

Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. 

Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство.

В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846), а відзначають свято на державному рівні з 2004 року.

Вважається, що саме з українського Нестора Літописця, послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія і починається писемна українська мова.

Нестор Літописець автором житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; він традиційно вважається одним із авторів «Повісті временних літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії. 

Шановні користувачі! Бібліотека імені Марка Вовчка до  Дня слов’янської писемності й культури підготувала виставку однієї книги "Мудрість крізь віки".

Повість врем'яних літ / [худож.-оформ. А. С. Ленчик]. - Харків : Фоліо, 2005. - 317 с.

Кожен, хто цікавиться національною історією і її передачею і відтворенням у слові знає найдавнішу пам’ятку літератури

"Повість минулих літ". Створена на межі ХІ–ХІІ століття Нестором та іншими літописцями, вона є не лише джерелом історії Київської Русі, а й видатним літературним твором.

Наш спільний обов’язок не лише дбати про історико-культурну спадщину, а й забезпечувати розвиток сучасної креативної української культури.

Адже лише любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.

Автор простір #3

У третьому випуску Автор Простір до нас завітала Юлія Бережко-Камінська, авторка понад 500 журналістських і літературних публікацій у регіональній і всеукраїнській пресі. Авторка книжок: «Є задля чого нам жити», «Контрасти», «Між видихом і вдихом», «Так хочеться жити», «Сад (зриме і незриме)», «Пошепки і вголос», «Невідворотне» та співавтор понад 60 літературних збірок. Упорядник, літературний редактор та дизайнер низки книг.

Книга «Пошепки і вголос» у 2017 р. номінована видавництвом «Український письменник» на здобуття Національної премії ім. Т. Г. Шевченка.

Було душевно, корисно і життєво!

💭💬

ФБ пані Юлії: https://www.facebook.com/yulia.berezhkokaminska

ФБ бібліотеки Марка Вовчка: https://www.facebook.com/BibliotekaimMarkaVovchka

ФБ ведучої https://www.facebook.com/gavronskaana

Інста бібліотеки Марка Вовчка : https://www.instagram.com/markovovchok_lib/

Інста ведучої: https://www.instagram.com/gavronskaana/

 

Читайте книги, та вірте в себе!

#авторпростір #письменники #розмови

#наподумати

До зустрічі!✌

Крим півострів порушених прав

Депортація кримських татар – примусове виселення кримськотатарського народу за межі Кримської автономної республіки, здійснене 18–20 травня 1944 р. «Обґрунтовувалося» радянською владою як покарання за «колабораціонізм» кримських татар. За постановою Державного комітету оборони СРСР від 11 травня 1944 р. висланню до спецпоселень підлягало все кримськотатарське населення Криму. Лише за офіційними даними, за кілька днів з рідних осель було виселено 183 155 осіб. Більшість була виселена до Узбекистану. Менші групи – до Казахстану, Таджикистану, Марійської автономної республіки, на Урал та до Костромської області.

 У період 1944–1945 рр. від голоду та хвороб померло 15–25 % депортованих (за офіційними даними) і до 46 % за оцінками активістів кримськотатарського руху. 

У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але на відміну від інших «покараних народів», вони не отримали права повернутися до Криму.

Масове повернення до Батьківщини стало можливим лише після 1989 р.

14 листопада 1989 року Верховна Рада СРСР ухвалила Декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їх прав», а 7 березня 1991 року – Постанову «Про скасування законодавчих актів у зв’язку з Декларацією Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1989 року «Про визнання незаконними та злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали примусового переселення, та забезпечення їхніх прав».

Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації.

Анексія Криму Російською Федерацією у лютому 2014 році актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Вже 20 березня того ж року Верховна Рада України ухвалила Постанову № 1140-18 «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнавала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.

За таких умов, вшанування на загальнодержавному рівні пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу та демонстрація солідарності в боротьбі за відновлення їхніх прав набуває важливого українського та міжнародного значення.

Маємо пам‘ятати про трагедію кримськотатарського народу, вшанувати жертв геноциду й винести уроки з минулого.

Чарівна краса вишиванки

У культурі кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами та знаками.

Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. 

• Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е.
•  Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. 
• У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.

День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня.

Цьогоріч – Ювілейний, уже 15-й, День вишиванки припадає на 20 травня.

Працівники бібліотеки імені Марка Вовчка Шикова Оксана і Александрова Наталя, Гавронська Анастасія долучаються до святкування Дня вишиванки. Цього дня були проведені  інформаційні хвилини, на яких розповідали  відвідувачам бібліотеки  про дату заснування та традиції свята, цікаві факти про український етнічний одяг.

Я свою душу пустив у душу народу

4 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження видатного українського письменника, неперевершеного майстра соціально-психологічної прози, новатора модерністської техніки письма, новеліста, тонкого спостерігача людської душі, гуманіста і просвітителя Василя Семеновича Стефаника.

Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871р. в с. Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина.

Творчість В. Стефаник розпочав поезіями в прозі (1896-1898 рр.). У жовтні 1897 р. на сторінках чернівецького, часопису «Праця» була надрукована новела «Виводили з села», пізніше — новели «У корчмі», «Стратився», «Синя книжечка» та «Сама саміська», які одразу зробили його широковідомим українським письменником. Ці твори ввійшли до першої збірки В. Стефаника «Синя книжечка» (1899 р.). Пізніше виходили книги новел «Камінний хрест» (1900 р.), «Дорога» (1901 р.), «Моє слово» (1905 р.), «Земля» (1926 р.). Шанувальники творчості митця називали його, за висловом Марка Черемшини, «поетом мужицької розпуки».

Новаторство Стефаника полягає у тому, що він є творцем психологічної новели. Він будує сюжети не на розвитку зовнішніх подій, а на змінах почувань та переживань. У творах письменника немає авторських роз’яснень та тлумачень, говорять, роздумують самі персонажі. Тому його твори побудовані на монологах та діалогах. Він прагнув, щоб кожне слово у його новелах звучало, як згусток людського болю, повноголосо. Його твори стилі, глибоколіричні, що порівнює їх із народною піснею.

Висловлювання відомих людей

про творчість Василя Стефаника

«Між слова Ваші там... тиснулись великі сльози, мов перли. Страшно сильно пишете Ви... Гірка, пориваюча, закривавлена поезія Ваша..., котру не можна забути... Плакала-м, тай вже» (О. Кобилянська).

«Камінний хрест» — єдиний відгук Стефаникового серця на трагічні для українського на­роду події... Але який?..» (Н. Горик).

«...Він уміє найпростішими засобами справити якнайбільше враження» (Леся Українка).

Бібліотека імені Марка Вовчка до дня народження Василя Стефаника підготувала тематичну полицю "Я свою душу пустив у душу народу", де представлені твори українського письменника.

   Моє слово : новели, оповідання, автобіографічні та критичні матеріали, витяги з листів : для середнього та старшого шкільного віку / Василь Стефаник ; упоряд., передм. і приміт. Л.С. Дем'янівської. - Київ : Веселка, 2000. - 319 с. : іл.

Стефаник Василь / Авт.-сост. Гуць М. - К. : Рад.шк. - 31 с. 

Стефаник, В. С. Кленові листки : [новели] / Василь Стефаник ; [іл. Г.В. Якутовича]. - Київ : Дніпро, 1978. - 215 с. : іл., портр. Стефаник, В. С. Камінний хрест : [новели, оповідання] / Василь Стефаник ; [післям., комент. Р. В. Піхманця]. - Харків : Фоліо, 2013. - 174 с. Процюк, С. В. [Троянда ритуального болю] : роман про Василя Стефаника / Степан Процюк. - Київ : Академія, 2010. - 183 с. : іл., портр. Цей психобіографічний роман є історією загадкового внутрішнього світу і харизми Василя Стефаника. Його манила й переслідувала троянда — символ життя і смерті. Ритуалом власної творчості він прагнув подолати трагізм і суперечності буття. У його житті і творчості чорне та біле, нехтуючи безпекою, часто опинялися поруч. «Троянда ритуального болю» Степана Процюка — психоаналітичні версії історії загублених кохань, письменницьких страждань, палітра символів, дослідження творчого мовчання як втечі від перевтоми.

Проросла на землі обелісками на безсмертя солдатова смерть

8 та 9 травня Україна відзначає День пам'яті та примирення, а також День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо згадати тих борців, які воювали заради звільнення українських територій від загарбників, та увічнити пам'ять про загиблих воїнів і жертв війни.

День пам’яті та примирення присвячений пам’яті тих, понад 60 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, людям усіх рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни. Тим, хто загинув на її фронтах, в окопах і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття. Дні пам’яті та примирення були проголошені рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 24 листопада 2004 року.

В Україні, так само як і в світі, відзначається День пам’яті та примирення, який встановлено згідно з Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років». Таким чином, Україна розпочала нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Нове свято встановлене задля «вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих». Вшановують цього дня воїнів, «жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни».

Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. 

До Дня пам’яті та примирення з 5 по 11 травня в бібліотеці імені Марка Вовчка діятиме книжкова виставка реквієм "Проросла на землі обелісками на безсмертя солдатова смерть", де представлені як художні твори так і історичні документи, монографії з фонду бібліотеки.

 

Моргун, Ф. Т. Вибір України - порятунок природи і села : роздуми виборця / Федір Моргун. - Полтава : Дивосвіт, 2008. - 235 с. Моргун Федір, майстер публіцистичної прози із захопливими сюжетами, переконливо показує і доводить, що головна спроба геноциду українського народу – Друга світова війна.Автор вважає, що геноцид здійснювався також проти Польщі, Білорусі та інших народів світу. Він сподівається, що знайдуться історики, які опишуть і оцінять масштаби жахіть, пережитих усіма народами в роки тиранії сталінщини.

Війна і міф. Невідома Друга світова, 1939-1945 / [за заг. ред. О. Зінченка, В. В'ятровича, М. Майорова] ; Український інститут національної пам'яті. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. - 270 с. : іл., портр. За 70 років, що минули від завершення Другої світової війни, чи ми дізналися всю правду про неї? Багато наших знань досі в полоні міфів, табу та пропаганди. У книжці- вибрані 50 сюжетів від 15 авторів. Робота істориків ґрунтується на довготривалих дослідженнях та опрацюванні розсекречених документів. Її результати свідчать:ці сюжети -міф. Дізнайтеся про них і ви.

Шиян, А. І. Дороги життя / Анатолій Шиян. - Київ : Видавець Вадим Карпенко, 2006. - 224 с. іл., портр. Фронтові кореспонденції А. Шияна, його пристрасна публіцистика, оповідання друкувалися в армійських і центральних газетах, звучали по радіо, виходили окремими книжками — “Розплата” (1941), “Не здаюсь!”, “Землею рідною” (1942). Правдивим художнім документом про боротьбу наших патріотів у ворожому тилу була й видана невдовзі по війні документально-нарисова книжка “Партизанський край” (1946).

Беркгоф, К. Жнива розпачу : життя і смерть в Україні під нацистською владою / Карел Беркгоф ; [пер. з англ. Т. Цимбал ; Український науковий інститут Гарвардського університету ; Інститут Критики]. - Київ : Критика, 2011. - 455 с. : іл. Монографія нідерландського історика Карела Беркгофа присвячена дослідженню повсякденного життя та стратегій виживання під нацистською окупацією в 1941–1944 роках населення Райхскомісаріяту Україна який охоплював чималу частину українських земель.

Говорушко, М. А. Камінці на долоні. - Київ : Україна, 2002. - 112 с. Книга спогадів, оповідань, документальних розповідей. Воїнською мужністю, патріотизмом, відповідальністю і взаємовиручкою пронизані численні епізоди з фронтового життя піхотинців, танкістів, льотчиків, моряків, партизанів та ін. Окремий розділ становлять оповідання, присвячені дітям війни. Розрахована на широке коло читачів.

Боровик, М. А. Друга світова війна та нацистська окупація у спогадах киян / Микола Боровик, Наталія Дробкова, Тетяна Пастушенко ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка [та ін.]. - Київ : Саміт-книга, 2020. - 344 с., 8 с. фотоіл.

Книга унікальна тим, що містить автобіографічні спогади киян, які жили в столиці під час Другої світової війни. 18 історій демонструють, яким було життя під час війни для звичайної людини. Це роки голоду, примусової праці та важких випробувань. Видання дає інформацію про те, яким було повсякденне життя столиці у воєнні роки.

Гавришко, М.Долаючи тишу : жіночі історіі війни / Марта Гавришко. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. - 239 с. : портр. Справжні біографії, долі дівчат та юнок, яких колись змінила війна… У період Другої світової чимало жінок приєдналося до лав націоналістичного підпілля та Української повстанської армії як зв'язкові, розвідниці, санітарки, воячки… Пліч-о-пліч із чоловіками вони пройшли горнило кривавих подій, спростувавши всі стереотипи «слабкої статі». Їхні голоси тривалий час не було чутно. Їхній досвід був невидимим. Ця книжка - збірка історій-сповідей жінок, які не просто бачили війну та брали активну участь у тогочасних подіях, а прожили її. Вони були не лише очевидицями, жертвами, але й виконавицями насильства. Уся правда про жахи війни, без прикрас та міфологізації. Відверті розповіді про те, що означало бути жінкою під час війни. Унікальні спогади селянок та міщанок, жінок із різною освітою та соціальним становищем, жінок, які обіймали керівні посади в ОУН і були рядовими підпільницями. Живі емоції в історіях, які роками були непочутими та забутими.

ЗАХИСТИ СВОЇ ПРАВА

 

Міжнародний день боротьби за права інвалідів світова спільнота щороку відзначає 5 травня. Свій початок історія «Міжнародного дня боротьби за права інвалідів» бере 5 травня 1992 року. У цей день люди з обмеженими можливостями з сімнадцяти країн одночасно провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації інвалідів.

5 травня в приміщенні бібліотеки імені Марка Вовчка був проведений правовий калейдоскоп "Захисти свої права",  покликаний звернути увагу людей на проблеми, пов’язані із захистом прав людей з обмеженими можливостями. 

Жодна категорія громадян не повинна залишитися без уваги влади. Незалежно від національності, релігії, майнового стану, стану здоров’я. На сьогоднішній день інваліди — одна з найбільш слабозахищених категорій населення. Тому головне завдання Міжнародного дня боротьби за права інвалідів – забезпечення умов для нормальної соціальної реалізації людей з обмеженими можливостями, щоб вони могли отримувати освіту, працювати та користуватися соціальними благами нарівні з іншими членами суспільства.