середа, 25 листопада 2020 р.

Біль крізь роки

День пам'яті жертв голодоморів ‒ щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада. Традиційно цього дня громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні.
Не стоїть осторонь цієї події і світова спільнота. Цьогоріч Світовий конґрес українців (СКУ) напередодні відзначення 87-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні закликав українців у світі взяти участь у листопадових заходах з цієї нагоди та підписати петицію про включення слова «Голодомор» у найбільші англомовні словники світу. Згодом у науковій літературі постав його функціональний синонім – геноцид.
Аби дати означення масовому голоду 1930-х років, очевидці й дослідники використовували різні назви. Роберт Конквест назвав свою книгу «Жнива скорботи», Семен Старів свої спогади – «Страта голодом». Широко вживалося поняття «штучний голод», а також «навмисно організований голод».У дослідженнях Джеймса Мейса та Роберта Конквеста автори доводять, що Голодомор відповідає загальноприйнятому визначенню геноциду.
 Після проголошення незалежності України термін Голодомор застосовували письменники, політологи, соціологи, історики. Відповідно до соціологічного опитування, проведеного 2015 року, 80 % громадян України вважають Голодомор геноцидом. 2003 року Український парламент назвав, а 2006 – офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. Термін Голодомор зафіксований у Законі Верховної̈ Ради України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» від 28 листопада 2006 р., тому набув статусу юридично-правової категорії. 16 країн офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. За даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисяча осіб. Також за даними слідства визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.
У приміщенні бібліотеки імені Марка Вовчка до Дня вшанування пам'яті жертв голодоморів організована книжкова виставка- акцент "Біль крізь роки", на якій представлені документи та матеріали, що розкривають перебіг, причини та наслідки трагедії Голодомору для українського народу.
Читачі бібліотеки цікавлятсья книгами з цієї виставки. Все таки люди хочуть знати історію нашого народу і країни.
ЗАПАЛИ СВІЧКУ ПАМ'ЯТІ!

пʼятниця, 20 листопада 2020 р.

Майдан: сторінки живої історії


21 листопада, українці відзначають - День Гідності та Свободи. 
Свято відзначається щороку згідно з Указом Президента 13 листопада 2014 року.
Значення тих подій неможливо переоцінити, адже протягом листопада 2013 –лютого 2014 років відбулося найважливіше для української нації – пробудження свідомості суспільства.
Революція Гідності сколихнула країну хвилею нечуваного патріотизму і показала важливість національної ідеї. Нині триває за неї боротьба. Наше суспільство здобуло право на зміни. Україна заплатила високу ціну за свій європейський вибір на Майдані і продовжує платити у війні на Донбасі. 
На сторінках багатьох сучасних книг закарбовано надзвичайно важливий період України і це допомагає всім нам згадати, побачити наскільки той час був епохальним кроком до зміни свідомості української нації.
Цій знаковій події присвячена книжково – ілюстративна виставка. Працівники бібліотеки провели огляд літератури "Майдан: сторінки живої історії", де користувачі мали можливість ознайомитися з друкованими виданнями, представленими на даній   експозиції.

четвер, 12 листопада 2020 р.

"Створи диво власними руками"


Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим
Лiна Костенко
     Осінь – чудова пора. У цю пору року природа останній раз радує і дивує нас буйством кольорів і фарб. І нам потрібно просто порадіти життю, забувши про всі проблеми і турботи. В осінній час року добре мати домашнє захоплення. Це може бути вишивка, різьба по дереву, орігамі, в’язання і багато іншого. Коли робиш щось руками, це заспокоює і створює відчуття повної гармонії.
Працівники бібліотеки імені Марка Вовчка підготували ілюстративно- книжкову виставку "Створи диво власними руками", на якій представили різноманітну літературу з рукоділля: вишивки, в'язання, макраме, бісероплетіння, вишивки бісером, пошиття одягу тощо. Запрошуємо всіх жінок до бібліотеки, нам є чим вас здивувати, до вашої уваги ми маємо ще багато періодичних видань, присвячених цій темі, а саме: "Бурда", "Сабріна", "Жіття і жінка" та інші.  
Завiтайте до бiблiотеки!

неділя, 8 листопада 2020 р.

Мова, наша мова-днів минучих повість

     
Чужу мову можна вивчити за шість років,
а свою треба вчити все життя.
Франсуа Вольтер
  День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні. Воно було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства".
  За православним календарем у цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ", яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.
  Цього дня проводять тематичні конкурси та урочисті заходи, які мають на меті згуртувати українців навколо рідного слова. Традиційно до свята проводиться радіо диктант національної єдності, який проходить на Українському радіо. Таку акцію започаткували 2000 року. Так, щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіо диктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово. 
 Бібліотека імені Марка Вовчка теж долучилася до свята, нами організовано книжково-ілюстративну виставку "Мова, наша мова-днів минучих повість", на якій представлені як твори класичної літератури, так і навчальні посібники, правопис з української мови.
Повість врем'яних літ / [худож.-оформ. А. С. Ленчик]. - Харків : Фоліо, 2005. - 317 с.
Кожен, хто цікавиться національною історією і її передачею і відтворенням у слові знає найдавнішу пам’ятку літератури
"Повість минулих літ". Створена на межі ХІ–ХІІ століття Нестором та іншими літописцями, вона є не лише джерелом історії Київської Русі, а й видатним літературним твором.


Трипілля і українська мова / Станіслав Губерначук. - Київ : Фенікс, 2005. - 232 с. : іл.96
В книзі простежуються найдавніші витоки української мови. На основі аналізу мовних, археологічних, етнографічних, антропологічних та історичних фактів дослідник приходить до думки про спадкоємний зв’язок між мовно-культурним світом українців та мовно-культурним світом творців Трипільської цивілізації, тобто людності Праукраїни VI-III тис. до н. е. Проведений аналіз знаків-символів трипільської орнаментики і символів-образів українських обрядових пісень сонцепоклонницького походження засвідчив, що основні символи, образи і мотиви української обрядової поезії у своєму формуванні пройшли і часи Трипільської цивілізації.

Річка Геракліта / Ліна Костенко;
упоряд. та передм. О.Пахльовської; худ. С. Якутович.-К.: Либідь,2011-288 с.:іл.

Літературно-філософські роздуми видатної української поетеси виливаються у багатоголосну симфонічну поему, де тріумфує неприборкана стихія людських почуттів.