Той, хто дивиться далеко, насамперед зберігає головне - людську гідність

Любомир Гузар - український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (2001—2011). Священник (з 1958), єпископ (з 1977), кардинал Католицької церкви (з 2001). Верховний архієпископ Львівський (з 2001), Києво-Галицький (з 2005), архієпископ-емерит (з 2011). Представник українського роду Гузарів.

26 лютого 2023 буде 90 років від дня його народження. Готуючи інформацію про нього ми надихались і дивувались його цитатами, тому вирішили поділитись улюбленими з вами:

• Ви дуже сильні, якщо бажаєте добра, якщо гуртуєтеся, якщо намагаєтеся спільно творити добро, жити чесно, жити творчо.
• Влада боїться свободи в серцях набагато більше, ніж голодного бунту. Бо голодного можна купити, а вільного — тільки вбити. (15 лютого 2013).
• Господь Бог створив нас вільними. Що це означає? Дехто це розуміє так: Господь сотворив нас вільними, ми можемо робити, що хочемо і що маємо право робити, але так вважати помилково! Тому що бути вільними — означає свідомо чинити добро; ми маємо право робити добро, це є в нашій природі.
• Жінки можуть служити у Церкві в різний спосіб. Для цього їм не потрібний сан священика. Щоб здійснювати служіння, треба його відчути, не обов’язково виконувати певний припис: маєш так і так робити. Жінки багаторазово робили добро і співпрацювали в ділі спасення. Вони повинні бути прикладом для нас у тому, що наше служіння має стати передусім реакцією на потребу, і в такий спосіб — тихий, скромний, малопомітний, але вагомий — ми можемо робити свій внесок у поширення Божого Царства і святої віри.
• За допомогою християнської релігії ми набули тих чеснот, які стали надійними підвалинами для успішної розбудови суспільного життя. Розуміння дару людського життя і його вартости загалом, почуття лагідности і доброти у ставленні до ближніх, любов до правди, пошана до справедливосте, здатність стійко переносити труднощі, відсутність бажання панувати над іншими, побожність — усі ці риси стали важливими прикметами вдачі нашого народу, які майже незмінно збереглися аж до сьогодні.
• Кінець одного і початок наступного року — це дуже важливі моменти в нашому житті. Люди по-різному до них підходять: дехто гучно святкує Новий рік, інші (може, більшість) стараються проаналізувати те, що було, і навіть відважуються трошки глянути в майбутнє.
• Наш підхід, наш спосіб зустрічати кінець старого і початок нового року повинно характеризувати усвідомлення, що найважливіше поставити в центрі всіх тих роздумів нашого Творця. Маємо насамперед згадати, що доброго сталося для нас того року. Наш підсумок повинен бути нагодою відчути близькість нашого небесного Отця. Це наше відчуття, що Бог близько до нас, є нашою вдячністю.