"Світе тихий, краю милий- моя Україно!"

"Зелена Чернеча гора над Дніпром

Підноситься вище Говерли.

Сюди йдуть ділитися горем, добром

Усі, в кого душа не вмерла.

Поховано тут нашу славу і біль, 

й надію на краще майбутнє.

Тож люди приходять сюди звідусіль,

Послухати слово напутнє."

Тарас  Григорович Шевченко помер 10 березня 1861. Спочатку поховали його на Смоленському кладовищі в Петербурзі.  А вже 22 травня 1861 року тіло поета було перевезено в Україну й поховане над Дніпром біля Канева. Друзі виконали його заповіт:

" Як умру, то поховайте 

Мене на могилі,

Серед степу широкого

На Вкраїні милій.

В бібліотеці ім. Марка Вовка була підготовлена книжкова виставка-реквієм "Світе тихий, краю милий- моя Україно!" Проводячи такі заходи ми намагаємось, щоб сьогодні і в наступні роки, поезія Шевченка залишалася в серцях українського народу, бо  поет "своїм безсмертним гнівним  заповітом накреслив шлях до вільного життя".