Книжкова виставка до Дня пам`яті жертв Голокосту
Снайдер, Т. (Тімоті) Чорна земля. Голокост як історія і застереження / Тімоті Снайдер ; [пер. з англ. П. Білака, О. Камишникової, Т. Родіонової]. Київ : Медуза, 2017. 394 с.
На основі нових джерел зі Східної Європи і забутих свідчень вцілілих, «Чорна земля» визначає Голокост як подію, яка є нам ближчою і зрозумілішою, ніж здається на перший погляд - і від того ще страшнішою. Голокост постав в уяві Гітлера як стратегія відновлення балансу на планеті та отримання необхідних німцям ресурсів через ліквідацію євреїв. Такий сценарій можна було реалізувати лише у випадку повного знищення Німеччиною інших держав. Тому мета Гітлера полягала у веденні колоніальної війни в самій Європі. У зонах бездержавності майже всі євреї загинули. Переосмислюючи уроки Голокосту, автор «Чорної землі» підсумовує: ми не зрозуміли сучасність і поставили під загрозу майбутнє. На початку нового століття доводиться оглядатися на початок минулого: боротьба за ресурси, продовольча криза супроводжуються ідеологічними викликами світового порядку. Тож Голокост - це не лише історія, але й застереження.
Гриневич, Л. (Людмила) Хроніка колективізації та Голодомору в Україні 1927-1933. Т. 1. Початок надзвичайних заходів. Голод 1928-1929 років. Кн. 1 / Людмила Гриневич ; [переднє сл. Г. Грабовича ; передм. С. Кульчицького ; Український науковий інститут Гарвардського університету ; Інститут Критики ; Український інститут національної пам’яті]. Київ : Критика, 2008. 552 с. : іл.
На основі величезного масиву офіційних, публічних і приватних документів, зокрема малознаних поза вузьким колом фахівців, історик з Інституту історії України НАНУ Людмила Гриневич день по дні детально реконструює життя українського суспільства та внутрішню політику радянської влади від грудня 1927-го аж до кінця 1933 року. Дослідниця пропонує читачеві цілком новий погляд на передісторію, власне перебіг і наслідки голоду-геноциду в Україні, переосмислює його причини, обставини, підґрунтя та періодизацію.
1933: "І чого ви ще живі?" / упоряд. Т. Боряк ; Національна академія наук України ; Інститут історії України. Київ : Кліо, 2016. 720 с.
Ця книжка розкриває такий аспект Голодомору, як вилучення незернових запасів, їжі й одягу в селян. Загальноусталеною є думка що у 1932 р. була проведена конфіскація саме зерна для виконання плану хлібозаготівель. Упорядниця ж на основі свідчень, зібраних у різних країнах, в різний час, показує картину тотального вилучення в українських селян, або знищення будь-чого, що могло бути використане в їжу: від картоплі і кваснини до жмені квасолі й сушки. Подано аналіз політики радянської влади напередодні та під час Голодомору з точки зору підготовки до конфіскації їжі, іншими словами – позбавлення українського села засобів існування. Голоси тих, хто вижив у страхітті Голодомору, зібрані у цій книжці, є беззаперечним свідченням проти організаторів та виконавців цього страшного злочину.
Бережіть себе та своїх близьких, мирного неба над головою.
Немає коментарів:
Дописати коментар