Сміливість - це тоді, коли страшно, але ти маєш щось більше за страх, щось важливіше.

 

Підбірка віршів про Україну, які нагадають вам, що бути українцем - це любити свою батьківщину та боротись за неї! 💙💛

Оксана Шпирко «Український майдан 2013»


Тут і Львів… і Донецьк… і Чернігів… і Київ …– Українці-брати, що повстали в одне!
Ми прийшли на Майдан не з щитами, не з києм – Стяг свободи над нами сміливо війне!
І шикуються всі за права воєдино, Горду волю зібравши в могутній кулак.
Розпрямляй свої плечі, вкраїнська людино, І вставай із колін – тільки так, більш ніяк!
Не ХОХЛИ, не РАБИ, і не СЛУГИ бандоти, Ми батьки-ОРАЧІ і жінки-МАТЕРІ! І не ставте, поганці, на нас свої дзоти, Нам зоря у майбутнє сія угорі!
Розпинали живих! Наш терпець – ваша кара! Ненависницьким стражам суддею – народ.
Насува на Вкраїну невільницька хмара – Тільки разом дійдем до суспільних свобод!
Гомін ВІЧА скидає примари й полуду, У грудневій борні всім гартується дух – Тут братерський вогонь серед рідного люду Ще з часів гайдамак войовничо не вщух!
На Майдані життя б’ється серце НАДІЇ!.. На Майдані життя стали доньки й сини!.. Україно моя, чи здобудеться мрія, За яку свою кров ми в цей день пролили…


7 грудня 2013 року, 19:00, вул. Бесарабська,96, штаб-квартира «СВОБОДИ», смт Олександрівка, Кіровоградська область.

Василь Стус «Ярій, душе!»
Пам'яті А. Г.


Ярій, душе.
Ярій, а не ридай.
У білій стужі сонце України.
А ти шукай — червону тінь калини на чорних водах — тінь її шукай, де жменька нас.
Малесенька шопта лише для молитов і сподівання.
Усім нам смерть судилася зарання, бо калинова кров — така ж крута, вона така ж терпка, як в наших жилах.
У сивій завірюсі голосінь ці грона болю, що падуть в глибінь, безсмертною бідою окошились.

Цушко Сергій «Рідна мова»


В тому, певно, є й моя провина, що для тебе був не кращий час... Наша мово, мово журавлина – повернись із вирію до нас.


Зазвучи! Хай серце одпочине, спів хай зачарує рідний край. Наша пісне, пісне солов´їна – слів своїх крилатих не втрачай!


Де б не був – додому серце лине. Де б не жив – все українець ти... Наша доле, горда, соколина – вище хмар насуплених злети!


У долоні упаде пір´їна наче лист жаданий від синів. Позбирай же, ненько-Україно, всіх своїх розкиданих птахів!..

Володимир Сосюра


Весняний сад, квітки барвисті, пісні пташині в вишині, і ти у сяйві і намисті подібна сонцю і весні.


А в небі радість журавлина, і даль степів, мов крил розмах. моя кохана Україно, такою ти в моїх очах.


Гвіздки твої пробили руки, на вітрі коси золоті, а в чорнім небі — круки, круки... То ти розп´ята на хресті.


Огні померкнули ласкаві в твоїх очах. Кругом штики. Втоптали чоботи криваві твоє намисто і квітки.


Та упаде удар огнистий, у прах розсиплються штики. Ми підберем твоє намисто, знов розцвітуть твої квітки.


Луна пісень кругом полине, тебе ми знімемо з хреста, і ти воскреснеш, Україно, моя ти страднице свята!


Сміливість… Це тоді, коли страшно. Але ти маєш щось більше за страх, щось важливіше. І ти готовий заради цього померти. І ти готовий заради цього жити. І ти смієшся. Сміливість не завжди обирає сильних. Вона дає сили. Сміливість – це бути Україною💙💛